Піщанська селищна рада

Вінницька область, Тульчинський район

ГУ ДПС у Вінницькій області інформує

Дата: 21.01.2022 10:16
Кількість переглядів: 406

Про застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року

Не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи. Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо  вони  не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ. Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію: - технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;  - лікарських засобів, виробів медичного призначення; - ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

ФОПам, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села

ГУ ДПС у Вінницькій області нагадує платникам податків, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.  Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови КМУ від 23 грудня 2021 року № 1359 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Норми Постанови № 1359 набирають чинності з 1 січня 2022 року. Документом передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів). Проте, дана норма не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов: - така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами; - такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет; - сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.  Крім того, Постановою встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених п. 1 Переліку, а саме  – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів). В 2022 році ця сума становить 1085500 грн.

Надавачам послуг через мережу Інтернет

ГУ ДПС у Вінницькій області нагадує, що cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або програмні РРО. У разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб’єктами господарювання, виключно через банківські установи, РРО не застосовується. Звертаємо увагу, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Тож при наданні інформаційно-консультаційних послуг, з використанням комп’ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО та/або ПРРО не використовуються, у разі якщо не визначено місце проведення розрахунків, сплачених на підставі рахунку у безготівковій формі.

Про відкриття поточних рахунків зі спеціальним режимом використання

ГУ ДПС У Вінницькій області нагадують, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України. Задля забезпечення виконання зазначених вимог, декларант звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України. Зокрема, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування. При цьому, згідно з п. 7 Положення банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492. Звертаємо увагу, що будь-які особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку (за умови їх відповідності нормам  Закону № 1539) мають бути зазначеними у договорі, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом.

Яку вартість земельної ділянки слід зазначати в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

ГУ ДПС у Вінницькій області нагадує, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування. Громадяни мають право добровільно задекларувати належні їм активи, розміщені на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори. Звертаємо увагу, що декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів та інформації щодо них, що будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації. Щодо визначення бази оподаткування, то декларант, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як: витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування; вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора